Компанії майбутнього грають в довгу. Це твердження дуже ємко характеризує ключові завдання девелопера: розробку і втілення різних життєвих сценаріїв у своєму проекті, розвиток і підтримання місцевого ком'юніті, турботу про комфортне середовище і майбутні покоління.
Історії про те, як вичавити максимум з ділянки землі, вигнавши свічку без опрацювання функціонального наповнення, архітектурної айдентики, естетики проекту — шлях в нікуди. Це говорить, як мінімум, про нерозуміння реальних урбаністичних і поведінкових трендів.
Як створити житловий комплекс і розставити пріоритети, спираючись на принципи сталого розвитку та сучасні світові тенденції — в авторській колонці для РБК-Україна REALTY ділиться досвідом Олександр Насіковський, засновник і керуючий партнер групи компаній DIM.
Подорожуючи світом і надихаючись кращими прикладами усвідомленого девелопменту, розумію, наскільки важливо до найдрібніших деталей продумати концепцію, попередньо вивчивши реальний попит, потенціал місцевості, урбаністичний ландшафт і містобудівну практику.
Нижче — основні тези із зарубіжної практики та особистого досвіду, від яких безпосередньо залежить успіх сталого розвитку девелоперського проекту — комфортного середовища для життя.
Попитом на комфортне, дружнє до людини і його потреб середовище та максимальний набір послуг і функцій в межах однієї закритої цілісної системи вже давно нікого не здивуєш.
Перше і, мабуть, найголовніше: не просто наштампувати типових рішень з оглядкою на сусідів і конкурентів або навіть свій успішний попередній проект, а глибоко вивчити потенціал реального попиту, їх потреби, болі і побажання.
Кожен продукт унікальний і визначається в першу чергу локацією, концепцією, форматом і цільовою аудиторією. Драйверами і обмежувачами можуть бути досвід і експертиза девелопера, його фінансові можливості і готовність розвивати і будувати місто майбутнього, а не точкові проекти одного-двох років.
Наступний етап — деталізоване опрацювання функцій і створення осей симетрії у всіх проявах (архітектура і квартирографія, зонування, інфраструктура), які чітко вписуються в загальний концепт.
В результаті — все повинно складатися в ансамбль, який сприймається як єдине ціле.
Дати більше потрібних функцій, ніж людина може хотіти — запорука сталого розвитку житлового комплексу.
Кожен раз, починаючи проект, перед архітекторами стоїть нетривіальне завдання: сформувати новий міський контекст і одночасно вигідно підкреслити переваги локації.
Основні принципи, яких ми дотримуємося у створенні комплексів, ґрунтуються на принципі techumanity. Він поєднує в собі технології і підвищену увагу до потреб та побажань сучасної людини.
Я також впевнений, що майбутнє архітектурних концепцій визначає well-стандарт в нерухомості, який ми впроваджуємо на вітчизняному ринку житла. Його основні характеристики: підвищена увага до якості води, повітря і його очищення, світловий і акустичний комфорт, безпека і якість будівельних матеріалів, психологічне здоров'я і благополуччя мешканців.
Якщо говорити про стилістику, то це вибір на користь індивідуального прочитання, впорядкованості, симетрії. Перепади висот і каскадність завжди органічно вписані і продумані.
Для обробки важливо використовувати довговічні і надійні матеріали, які дозволяють створювати різні фактури і рельєфи, а великий відсоток скління і додаткове підсвічування допомагає зі світлотінями і робить будівлю виразніше.
Концепція комплексу і його архітектурна самобутність повинна проявлятися не тільки в екстер'єрах, а й інтер'єрах місць загального користування. Лобі — це не буферна зона, а простір для відпочинку, зустрічей, спілкування. Фактично це громадська вітальня з м'якими меблями, дзеркалами, натуральними матеріалами в обробці, предметами декору і рослинами.
Створення спільноти однодумців на ряду з життєвим середовищем і архітектурною айдентикою сьогодні також на порядку денному першочергових завдань для девелопера.
Система цінностей, побудована на екологічній взаємодії і взаємоповазі, всередині житлового комплексу вкрай важлива з точки зору гри в довгу. Не можна просто побудувати, віддати ключі і забути. Інакше навіть найвдаліша концепція зазнає фіаско.
Завдання девелопера — організувати все для створення мережі живого нетворкінгу, що дає можливості для органічної і комфортної взаємодії всіх членів цієї спільноти.
В ідеалі, в межах екосистеми ЖК сусідам має бути комфортно жити, взаємодіяти, виховувати дітей і навіть будувати бізнес. Обговорити проект за чашкою кави, презентувати бізнес-план в конференц-румі, влаштувати пітчинг ідей інвесторам в патіо-зоні або на терасі. Простір в житлових проектах може і має надихати творити, генерувати ідеї і змісти, втілювати задумане в життя.
Ідея ком'юніті не повинна обмежуватися лише концепцією бізнес-клубу: дуже важливо познайомити між собою сусідів, показати їм точки дотику, в якомусь сенсі трансформувати свідомість людей і підштовхнути їх до більшої згуртованості для реалізації соціального потенціалу.
У попередніх публікаціях наші автори розповідали, чи варто вкладати гроші в нові проекти в передмістях столиці і в яких реєстрах потрібно перевіряти надійність забудовника.