Сьогодні в світі тренд на розвиток багатофункціональних проектів на прибережних територіях.
В останні десятиліття в світі прийшло розуміння цінності створення комфортного середовища для людей і дбайливого ставлення до ресурсів. Світ переходить до філософії сталого розвитку, важливою частиною якої є розвиток прибережних і зелених зон. Черговим поштовхом змін сьогодні можна назвати наслідки COVID-19.
Як просуваються справи з стійким розвитком в Україні і що нам належить зробити, в авторській колонці для РБК-Україна, розповідає Назар Бенч, експерт в сфері девелопменту та будівництва, власник ІБК "Фенікс Груп".
Орієнтуючись на створення стійких міст, країни поступово відходять від традиційних рішень в інфраструктурі, будівництві, організації транспортної системи. Замість них в міське середовище впроваджують "синьо-зелені" компоненти, які допомагають у вирішенні кліматичних та екологічних викликів. В основі розвитку стійкості — перехід на екологічну економіку замкнутого циклу.
Сьогодні в світі тренд на розвиток багатофункціональних проектів на прибережних територіях. Такі об'єкти, в синергії з зеленими зонами, роблять можливим активний економічний розвиток міста та підвищують рівень його комфортності.
Уже давно в майстер-плани європейських міст закладають трансформацію "сірих територій" з покинутими підприємствами в зони відпочинку. Наприклад, в Барселоні замислилися про те, щоб включити прибережні зони в міське середовище вже наприкінці 90-х. Сьогодні на 2 млн кв. м, які раніше займав вантажний порт, розташувалися житлові та офісні будівлі. За цей час кількість нових робочих місць зросла на 60%. Центральне місце розташування з розвиненою транспортною мережею скоротило потребу в довгих пересуваннях і корелює з принципами компактного міста і зменшенням кількості вихлопів.
Сині зони. Традиційно уздовж прибережних територій міст концентрувалися заводи та інші індустріальні об'єкти. Сьогодні на берегах Дніпра все ще залишаються напівзанедбані підприємства, які доцільно винести за межі міста. В цілому ж велика площа прибережних зон закрита від городян.
Неодноразово в Києві презентували проекти по реновації та розвитку прибережних територій. Свого часу планували зводити Kyiv City — діловий центр на Рибальському острові. Однак на реалізацію багатьох з ініціатив вплинули економічні кризи. Сьогодні на берегах Дніпра сконцентрована в основному житлова забудова.
Зелені зони. В період активного розвитку "сірої" інфраструктури: будинків, промислових об'єктів, доріг — зелені зони в містах відходили на другий план. Київ традиційно вважається "зеленим" містом. Згідно порталу HUGSI (Husqvarna Urban Green Space Index), за ступенем озеленення на 2020 рік столиця посідала 100 місце з 155, що виражалося в показнику 44%. Іншими словами, майже половина території Києва — зелені зони.
На сьогоднішній день у нас немає стратегії розвитку зелених насаджень, на цьому грунті часто виникають конфлікти між забудовниками і громадськістю.
Програма з розвитку зелених площ знаходиться в розробці з 2005 року. Нову програму, з даними по кожній зеленій зоні: площею, локацією і планом розвитку — обіцяють представити до кінця цього місяця. Проект Генплану, яким передбачається збільшення площі зелених зон — в розробці до кінця року.
Згідно зі звітом Global Sustainable Investment Review, з 2018 по 2020 роки сумарний обсяг інвестицій в стійкі проекти в світі виріс на 15% і склав понад 35 трлн дол.
Хоча перевірені часом схеми інвестицій, інертність ринку та інші фактори залишаються, сума вкладень в екорозвиток з кожним роком зростає. В першу чергу, проекти з істотними інвестиціями зустрічаються в економічно розвинених країнах. Так, в Сеулі (Південна Корея) близько 380 млн доларів інвестували в "повернення" забетонованої річки, на місці якої кілька десятиліть була траса.
Вартість квадратного метра в об'єктах поблизу зелених і водних зон — традиційно вище. У Сеулі відзначили збільшення попиту (і відповідно цін) на житлові та торгові площі. Також водойму разом з зеленими насадженнями сприяв поліпшенню клімату в центральній частині міста.
Інший приклад - перший масштабний проект у Франції, мета якого — нульові викиди парникового газу. Реалізація Lyon Confluence за підтримки держави і приватних інвесторів почалася в 2000-х з поетапного відновлення депресивних портових територій.
На сьогодні берегові простору площею 600 тис. кв. м об'єднують громадські зони, житлові і комерційні будівлі. Також в об'єктах впроваджують джерела відновлюваної енергії та інші елементи сталості.
Сталий розвиток — це неминуче майбутнє, в тому числі і для українських міст. В першу чергу, варто почати зі стратегії розвитку населених пунктів, які включають великий відсоток територій з нерозкритим потенціалом. Як показує світова практика, від синергії об'єктів і інфраструктури на прибережних територіях — виграють і жителі, і інвестори. Однак для реалізації таких проектів потрібна політична воля, виражена в законодавчій базі, програмою національного масштабу і фінансової підтримки.
Раніше ми розповідали, як зміни в суспільстві впливають на вибір нерухомості.