Заборона будувати доступне житло в передмісті вигідна великим забудовникам, - експерт

Пункт 6.1.3 Державних будівельних норм, який забороняє будівництво будинків вище 4 поверхів у передмісті, захищає інтереси великих забудовників-монополістів, які будують висотки у Києві й не хочуть конкуренції від девелоперів, що працюють у передмісті.

Про це заявив експерт Дмитро Марунич на своїй сторінці в Facebook.

Він нагадав, що напередодні будівельники в черговий раз закликали Кабмін скасувати цю норму і зняти обмеження висотності будинків в передмісті.

Тема, як зазначив експерт, "важлива, тому що стосується безпосередньо монополістів забудовників, лобістських змін до ДБН, які вносилися ще при минулій владі, але все ще діють".

"Мова йде про ДБН Б. 2.2-12: 2018 і нової редакції ДБН Б. 2.2-12: 2019. Там існує пункт 6.1.3, згідно з яким у селах чисельністю населення понад 1 тис. осіб допускається садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки заввишки до 12 метрів (чотири поверхи). В смт можна будувати вже 5 поверхів. До 9 поверхів - у містах з населенням до 50 тис. осіб, а 16-поверхівки - з 50 до 100 тис. осіб. У великих містах і мегаполісах висотність встановлюється вже документацією з просторового планування", - зазначив Марунич.

Такі ДБН, за його словами, були розроблені й затверджені Мінрегіоном "в часи роботи там заступником міністра Лева Парцхаладзе. Він - відомий київський забудовник. ДБН почали оскаржувати в судах. А для цього є всі підстави, бо є підозри, що Мінрегіон перевищив свої повноваження включивши регуляторні норми ДБН. Та й стосовно місцевих громад негарно виходить - тут децентралізація, забудовник в селі велике джерело поповнення місцевого бюджету, а Мінрегіон, який як раз і повинен дбати за місцеві доходи, бере і зменшує їхні".

"Якщо дивитися ширше, то пункт 6.1.3 ДБН швидше захищає інтереси великих забудовників-монополістів, які будують висотки у Києві й не хочуть конкуренції від девелоперів, що працюють у передмістях. Їм вдається домовлятися між собою і з владою, зокрема, Києва і тримати фактично ділити між собою великі міста. Девелопери дрібніші знайшли вихід і пішли в передмістя. В принципі, майже той же Київ, а ціни на житло дешевше. Така конкуренція великим забудовникам, природно, не сподобалася й ось ми отримуємо пункт 6.1.3 у ДБН і високі ціни на житло завдяки відсутності достатньої кількості квадратних метрів для людей в передмістях. А це не лише ущемлення інтересів забудовників подрібніше, а й своєрідна дискримінація середнього класу, людей з інших міст, які працюють в Києві і мріють про доступних квартирах – їх можна знаходити в передмістях", - вважає Марунич.

Також експерт нагадав, що раніше Зеленський, до якого зверталися забудовники, "вже давав доручення Мінрегіону та міністру вирішити питання з ДБН і прибрати обмеження по висотності в передмістях", однак норма все ще діє. "Ніколи такого не було й ось знову. Ну подивимось може хоч зараз Мінрегіон відреагує", - підсумував Марунич.

Нагадаємо, нові Державні будівельні норми з включеним пунктом 6.1.3, що обмежує висотність забудови, набули чинності в Україні 1 вересня 2018 р.

Норми були оскаржені забудовниками в судах, оскільки, на думку багатьох Мінрегіон перевищив свої повноваження, тим, що включив в ДБН регуляторні норми. Поки суди розглядали позови проти норм 2018 року, в Мінрегіоні за підписом Парцхаладзе з 1 грудня 2019 ввели в дію нові норми, де залишився пункт про висотності забудови.

Як писало РБК-Украина, Окружного адміністративного суду міста Києві відкрив провадження за позовом ГО "Коло українських будівельників" до Мінрегіону про скасування пункту Державних будівельних норм, що забороняють висотну забудову в сільських населених пунктах.