Регуляторні системи країн Західної Європи в архитектурно-будівельній сфері засновані на деталізації на етапі планування і контролю на місцевому рівні. Про це у своєму блозі на сайті "Гордон" написав в.о. начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міськради Олександр Авдєєв.
На думку Авдєєва, якщо громадяни України вимагають архітектурно-будівельного контролю "як в Європі", необхідно почати саме з посилення повноважень місцевих рад у цій сфері.
"У Європейському союзі немає єдиного нормативного поля з регулювання містобудівної діяльності, але з жорсткими системами регулювання містобудівної галузі у місцевих рад набагато більше повноважень, ніж в Україні", - пише Авдєєв.
Чиновник зазначає, що при формальній схожості з українською, у описаних європейських систем є дуже суттєва різниця у практиці.
"А саме дотримання норм генеральних планів забудовниками. Найяскравіший приклад – це численні житлові масиви, які виростають на кордоні з Одесою, як гриби. Вони не передбачені ніякими планами. А місцеві адміністрації, на території яких ці мікрорайони зводяться, не забезпечують їх необхідними комунікаціями, ні інфраструктурою", - додав Авдєєв.
Чиновник переконаний, в кращому випадку місцеві ради вносять зміни до планів забудови та генплани вже постфактум, коли житло зведено і розпродано. "Тоді як про проблеми інфраструктури і зовсім згадують, коли жителі нових мікрорайонів починають перекривати дороги з-за відсутності, наприклад, школи", - пише Авдєєв.
За його словами, незважаючи на невідповідність таких мікрорайонів містобудівної документації, зупиняється будівництво таких мікрорайонів на околицях вкрай рідко.
"І основна причина не в тому, що забудовник матеріально переконує керівництво сільської або селищної ради закрити очі на те, що відбувається. А тому що у місцевої влади просто недостатньо повноважень, щоб оперативно зупинити будівництво. У кращому випадку, побоюючись за свій рейтинг, у такій ситуації чиновники створюють комісії та робочі групи, результат діяльності яких зазвичай дорівнює нулю, оскільки за цей час забудовник встигає звести половину будівлі. І щоб його знести, вже потрібен судовий процес, який якраз закінчується до того часу, як квартири продані і люди поклеїли в них нові шпалери", - зазначає Авдєєв.
В якості альтернативи в.о. начальника Одеського ДАБК навів практику Німеччини, де після кількох приписів усунути порушення, незаконне або порушує норми будівельний об'єкт просто зносять. А за рахунок знесення виставляють забудовнику.
На думку чиновника, щоб наблизити українську практику до німецької треба закріпити на законодавчому рівні право перевірок без обов'язкової присутності замовника будівництва або його уповноваженої особи.
"Якщо ж такі повноваження у місцевих рад чи їх виконавчих органів будуть, то ми в буквальному сенсі можемо отримати систему, аналогічну Німеччини. Інспектор прийшов на об'єкт, побачив, що забудовник добудував зайвий поверх, і повісив припис хоч на паркан, хоч вартового передав – далі відповідальність забудовника.
У випадках виявлення самовільного будівництва, резюмує Авдєєв, місцеві органи влади повинні мати право складання комісійних актів із залученням посадових осіб декількох органів місцевого самоврядування без обов'язкової присутності замовника будівництва або його уповноваженої особи.
Як писало РБК-Украина, раніше Олександр Авдєєв повідомив, що "Електронний кабінет забудовника", запущений у тестовому режимі в грудні 2019 року, може бути використаний рейдерами для захоплення землі, що перебувають в муніципальній власності.