Як і очікувалося, Верховна Рада вирішила внести зміни в діючу систему оподаткування до кінця 2014 року. Це було зроблено в першу чергу на догоду закону про держбюджет на 2015 рік, який спочатку будувався на свіжій податковій базі.
Наталія Ульянова,
директор департаменту міжнародного податкового планування ЮФ ICF Legal Service
Як і очікувалося, Верховна Рада вирішила внести зміни в діючу систему оподаткування до кінця 2014 року. Це було зроблено в першу чергу на догоду закону про держбюджет на 2015 рік, який спочатку будувався на свіжій податковій базі.
Тому, новації в податковому законодавстві частково можна вважати технічними. Але, в той же час, не варто недооцінювати зміни, які настільки активно лобіював Кабінет міністрів. Ми маємо підтриманий депутатами документ на 249 сторінках, який підписаний Президентом Петром Порошенком і таїть в собі чимало нововведень як для фізичних, так і бізнесу. Причому нововведень, які вже вступили в силу.
1. Кількість податків і зборів
Обіцяне зниження податкового тиску так і залишилося на рівні розмов. Наприклад, ще в грудні 2014 року, уряд обіцяв ліквідувати цілий перелік неефективних податків. В їх число тоді потрапили збір за місця для паркування транспортних засобів, туристичний збір. На жаль, але у прийнятому документі про їх скасування - ні слова.
Рентна плата відтепер буде включати в себе шість платежів. Але навряд чи можна назвати реформою об'єднання кількох податків під одним ім'ям.
Більш того, разом із збереженням "старих" зборів з'являються і "нові". Наприклад, 5% акциз, який буде поширюватися на роздрібний продаж алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також палива. Так що, чекаємо чергового зростання цін на ці види продукції. Це ж стосується і електроенергії, з якої буде стягуватися акциз у розмірі 3,2%.
Крім того, до лютого МВФ повинен винести вердикт щодо імпортного збору у розмірі 5% і 10% на імпортні товари, що депутати також схвалили в грудні. Якщо Фонд схвалить його - імпорт стане ще дорожчим.
Також тимчасово, до 1 січня 2016 року, зберігається збір у формі цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ. Причому, він стягується як з підприємств (ставка 2%), так і для населення (ставка 4%). Збір включається в ціну газу, незважаючи на те, що ця ціна і без того висока.
Плюс до всього, повернуто збір за переобладнання вантажних автомобілів, що серйозно вдарить по компаніям, які займаються подібним бізнесом.
Разом: за великим рахунком кількість стягнутих податків практично не зменшилася. Зміни в їх переліку формальні, і з лишком компенсуються появою нових зборів і платежів.
2. Оподаткування доходів фізосіб
Дива не сталося - і навантаження на доходи громадян все-таки зросло. Правда, спочатку планувалося, що ставка ПДФО буде коливатися від 15 до 25%, як трудових доходів, так і для пасивних. Підсумок виявився не таким страхітливим.
Сума доходу до 10 мінімальних зарплат (12180 грн), як і раніше, буде оподатковуватися за ставкою 15%, понад 10 мінімальних зарплат (понад 12180 грн) - за ставкою 20%. Але до суми перевищення. До пасивних доходів (процентів, інвестиційного прибутку, роялті тощо) буде і зовсім застосовуватися одна ставка в розмірі 20%.
Не забуваємо і про так званий "військовий збір". Він продовжений не до 2016 року, як передбачалося раніше, а до моменту, поки не завершиться реформування Збройних сил України. Тобто, на невизначений термін.
Взагалі, варто зауважити, що депутати неабияк потрудилися над тим, щоб ліквідувати можливість відходу від сплати податків на пасивні доходи. Наприклад, змінено схему оподаткування дивідендів. Вона буде здійснюватися за двома ставками: 5% для компаній, які сплачують податок на прибуток і 20%, які його не сплачують.
Обмежено використання роялті. Зокрема, відтепер не відносяться до роялті платежі за використання комп'ютерних програм (якщо умови використання ПЗ обмежені функціональним призначенням програми і визначеною кількістю копій), а також за покупку електронних копій об'єктів інтелектуальної власності.
А от проведення так званого "разового декларування", яке повинно було торкнутися всіх українців, вирішили поки що відкласти. Так само як і відмовилися від запровадження 30%-го податку, яким повинні були оподатковуватися всі витрати, що перевищували суму оприлюднених в ході декларування активів.
Загалом: бажання влади посилити тиск на доходи українців зрозуміле - необхідно наповнювати бюджет. Однак проблема полягає у відсутності пільг та інших інструментів, які дозволили б фізособам компенсувати втрату своїх заощаджень. Крім того, впровадження непрямих методів, від яких нібито відмовилися, - лише питання часу. Все це призведе лише до збільшення відтоку капіталу за межі України, у більш комфортні з точки зору оподаткування юрисдикції.
3. Оподаткування майна
Податок на нерухомість з'явився в Україні лише рік тому, а механізм його справляння змінився вже двічі. Перший раз - в середині минулого року, коли було прийнято рішення обкладати не тільки житлову, а всю площу житлової нерухомості. Другий раз - з початку цього року, коли депутати прийняли рішення знизити розмір пільги. Якщо раніше власники квартир площею до 120 кв. м і будинків до 240 кв. м могли цілком легально не платити податок, то відтепер цей поріг знижено до 60 кв. м і 120 кв. м, відповідно. При цьому, ставка буде складати до 2% від суми мінімальної зарплати за кожен квадратний метр площі (близько 24,4 гривень у 2015 році), а право визначати її розмір отримають місцеві органи влади.
Але, що ще гірше, він потрапляє під дію податку та комерційна нерухомість (наприклад, офісні будівлі). Виняток становлять лише приміщення, що використовуються для виробничих цілей, а також малі архітектурні форми і нерухомість, що належить підприємцям, які ведуть торгівлю на ринках. Ставка така ж - 2% МЗП на 1 кв. м площі (правда, до 2016 року діє її пільговий розмір - 1% мінімальної зарплати).
Ну і, звичайно ж, справжнім фурором стало запровадження так званого податку на розкішні автомобілі. Це щорічний збір у розмірі 25 тис. грн, який поширюється на авто віком до п'яти років з об'ємом двигуна від трьох літрів. На жаль, але логіка даного податку не зовсім ясна.
По-перше, все більше кількість преміальних автомобілів навпроти оснащується двигунами меншого обсягу, що за рахунок нових технологій генерують більшу потужність, ніж їх "ненажерливі" побратими. По-друге, незрозуміло, чому слідом за авто депутати не оподаткували яхти, приватні літаки. Більше того, парламент навіть скасував збір за першу реєстрацію, в тому числі і для цих транспортних засобів, які як раз і потрібно вважати "розкішними".
Загальна: володіти майном в Україні (як рухомим, так і нерухомим) стало ще дорожче. Це з великою ймовірністю приведе до зростання попиту на нерухомість за межами нашої країни, а також вдарить по внутрішньому автомобільному ринку, і змусить йти на різні хитрощі.
Наприклад, імпортери будуть занижувати реальний обсяг двигунів ввезених в Україну автомобілів, а власники авто користуватися транспортними засобами, зареєстрованими за межами України, або переводити авто на газ (цей тип двигунів під податок не потрапляє).
4. ПДВ та перевірки
Відносною перемогою бізнесу можна вважати відстрочку до 1 лютого впровадження нової системи адміністрування ПДВ і так званих ПДВ-рахунків. У законі зазначено, що перехідний період буде тривати аж до 1 липня 2015 року. Однак, на даний момент немає точної інформації, чи будуть штрафувати бізнес у цей часовий проміжок за порушення порядку реєстрації податкових накладних чи ні.
Також відкритим залишається питання автоматичного відшкодування ПДВ. З одного боку, в законі чітко прописані критерії такого відшкодування: відсутність заборгованості по сплаті податків; наявність необоротних активів, залишкова вартість яких втричі вище суми відшкодування; проведення операцій з нульової ставкою ПДВ або підтверджені капіталовкладення у необоротні активи в сумі не менш як 3 млн грн за останні 12 календарних місяців. З іншого боку, чи багато які підприємства зможуть відповідати таким критеріям? Питання риторичне.
У той же час, на найближчі два роки бізнесу пообіцяли знизити кількість перевірок. Так, до 2017 року і компанії, і підприємців, дохід яких становить менше 20 млн грн в рік, будуть перевіряти виключно за рішенням суду, або відповідно з вказівкою уряду. Також за підсумками 2015 року парламентарії пообіцяли не штрафувати платників податку на прибуток, які помилилися у його підрахунках, при заповненні декларацій або в розмірі сплачених сум.
Загалом: кроки, пов'язані з впровадженням нових правил з ПДВ, безперечно, тішать, але ймовірність того, що фіскальні органи повністю зможуть перевести компанії на електронне адміністрування в такі короткі терміни, дуже низька. Це означає, що і середній, і великий бізнес вже з весни опиниться під тиском нових вимог щодо ПДВ. Крім того, викликають сумніви і обіцянки про мораторій на ревізії. Як показує практика, представників бізнесу просто викликають в особистому порядку, або все-таки знаходять формальні причини для проведення перевірок. Все це, безсумнівно, буде змушувати українські компанії шукати альтернативні канали та ринки збуту, щоб нівелювати загрозу неправомірного застосування норм податкового законодавства.