15 вересня державна інспекція, яка відповідала за дозволи на будівництво, перевірки та введення об’єктів в експлуатацію, припинила своє існування. Новостворений орган ДІАМ обіцяє очистити будівельний ринок від корупційної складової та перевести всю документацію в "цифру".
Що це означає для ринку та містобудівної галузі України – у матеріалі РБК-Україна.
"Від сьогодні ДАБІ більше не існує. Її повністю ліквідовано і 15 вересня ця структура офіційно припиняє виконувати свої повноваження", – цими словами Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов поставив остаточну крапку на прес-конференції з приводу ліквідації ДАБІ (державної архітектурно-будівельної інспекції) в останній день роботи установи.
Одночасно було заявлено про старт нового органу – Державної інспекції з архітектури та містобудування (ДІАМ). ДІАМ було створено у грудні 2020 року постановою Кабміну №1340. Його робота офіційно стартувала 16 вересня 2021.
Міністр наголосив, що ДІАМ – не заміна скандального ДАБІ, а повністю нова структура з відмінними повноваженнями та принципами роботи, а також новими людьми. Запевняють, що жоден з колишніх працівників ДАБІ не буде працевлаштований у ДІАМ. Співробітники нової структури пройшли ретельний відбір при участі НАБУ та НАЗК. На момент старту у ДІАМ було зараховано в штат 200 людей (30% від передбаченого складу). Всього ж, для повноцінного функціонування, інспекції потрібно 660 спеціалістів.
Ліквідація ДАБІ – одна з основних ланок реформи містобудування, яку Мінрегіонбуд запустив ще у березні 2020 року. І хоча на будівельному ринку багато хто вважав ДАБІ осередком корупції, її ліквідація не є самоціллю. Мета реформи – подолання корупції та повне перезавантаження системи цілої галузі.
У чому ж основні відмінності ДІАМ:
Головними принципами реформи у Мінрегіонбуді називають лібералізацію, децентралізацію та відповідальність.
Лібералізація втілюється в тому, що доступ до ринку матимуть всі, хто готовий виконати передбачені законом умови.
Децентралізація розширяє повноваження органів місцевого самоврядування в питанні контролю над процесом будівництва.
Відповідальність — має виступати саме тим важелем впливу, який стримуватиме девелоперів від зловживань. Адже передбачає особисту адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення проекту, в тому числі для фізичних осіб (замовник, архітектор, контролюючий орган). Тобто, система в процесі оформлення документації та ведення будівельного процесу вимагатиме особисті електронні підписи відповідальних осіб. Ці підписи в разі виникнення порушень, будуть використані для судового розгляду.
Фото: Голова ДІАМ Семен Кривонос (farmers.org.ua)
Голова новоствореної ДІАМ Семен Кривонос, називає поточний момент "новою епохою у містобудуванні" та впевнений, що його відомство готове до того, щоб на будівельному ринку "не було жодних шахрайських метрів".
Практикуючи юристи будівельної галузі сподіваються, що новий орган дійсно матиме низьку толерантність до корупції. Але поки що обережні в прогнозах. "Наразі працюємо з даними порталу державної електронної системи у сфері будівництва, який як заявляли має покласти край махінаціями з попереднім реєстром ДАБІ. Але по факту як були зловживання, так і є. Тільки змінився інтерфейс реєстру. Наприклад, забудовники отримують через систему дозвіл на будівництво сс1 (найлегший клас наслідків), а будують багатоповерхівки", — говорить юрист з питань нерухомості Володимир Копоть.
Повною мірою механізми автоматизації та контролю запрацюють після фінального акорду містобудівної реформи — прийняття Верховною радою законопроектів № 5655, 5656 та 5877. Очікують, що це станеться у жовтні. Саме тоді система отримає не тільки цифрову оболонку та оновлений склад, а також реальні важелі контролю та покарання.
Чи стануть квадратні метри нерухомості дешевші, якщо з них буде вилучена корупційна складова? Олексій Чернишов відповів, що без сумніву буде зменшена собівартість будівництва. Але фінальна ціна нерухомості визначається ринком.
Тому чи відчують на собі переваги нової системи кінцеві користувачі — залежить від економічної та ринкової ситуації та рівня попиту.
Раніше ми розповідали, що в Україні затвердили Концепцію законодавчого регулювання рієлторської діяльності.