Керуючі фондами фінансування будівництва (ФФБ) несуть відповідальність перед інвесторами, які вклали в них свої кошти. Такий висновок можна зробити з рішення Судової палати у цивільних справах Верховного суду України (ВСУ) від 2 жовтня, прийнятого в ході розгляду між фізичною особою, "Укрсоцбанком" і забудовником ТОВ "Віп-Мастер".
Керуючі фондами фінансування будівництва (ФФБ) несуть відповідальність перед інвесторами, які вклали в них свої кошти. Такий висновок можна зробити з рішення Судової палати у цивільних справах Верховного суду України (ВСУ) від 2 жовтня, прийнятого в ході розгляду між фізичною особою, "Укрсоцбанком" і забудовником ТОВ "Віп-Мастер", повідомляє "Комерсант-Україна".
З матеріалів справи випливає, що в квітні 2008 р. фізособа уклала договір з "Укрсоцбанком" про участь у ФФБ "виду А", який був спільною програмою банку та компанії "Віп-Мастер". На виконання договору, метою якого було отримання квартири, клієнт вніс на рахунок фонду 545,3 тис. грн Згідно з договірними умовами, будинок повинні були здати в експлуатацію в IV кварталі 2009 р., проте будівництво не було розпочато навіть до травня 2012 р. В зв'язку з цим в липні 2012 р. інвестор попросив суд розірвати договір участі у ФФБ, повернути гроші і компенсувати моральну шкоду в розмірі 20 тис. грн. Будьоннівський районний суд Донецька 28 листопада 2012 р. задовольнив вимоги позивача в частині повернення інвестованих коштів та розірвання договору участі у ФФБ. Це рішення 12 лютого нинішнього року підтвердив Апеляційний суд Донецької області.
"Укрсоцбанку" спочатку відмовили в касації, а потім і в перегляді рішення Верховним судом у зв'язку з відсутністю факту неоднакового використання судами касаційної інстанції ч. 9 ст. 20 закону україни "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю". Згідно з цією нормою, виплата коштів довірителю ФФБ "виду А" не може відбуватися за рахунок майна управителя.
В "Укрсоцбанку" не змогли оперативно прокоментувати останнє рішення Верховного суду, але початкова позиція банку в цьому конфлікті полягала в тому, що стягнення на користь інвестора з коштів і майна банку суперечить закону.
При відсутності коштів на рахунках фонду та неперерахування коштів на цей рахунок забудовником ТОВ "Віп-Мастер" буде проводитися звернення на стягнення коштів та майно ПАТ "Укрсоцбанк", що суперечить закону. Таким чином, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про стягнення на користь позивача коштів з відповідача, не врахував норм закону, які прямо забороняють виплату коштів довірителю ФФБ "виду А" за рахунок власного майна.
Цікаво, що по інших подібних справах "Укрсоцбанку" вдавалося оскаржити повернення коштів інвестору. Наприклад, 9 лютого 2010 р. Ворошиловський районний суд Донецька ухвалив рішення на користь позивача і зобов'язав банк і ТОВ "Віп-Мастер" повернути 232,8 тис. грн інвестору незбудованого житла. Проте касаційна інстанція повернула справу до суду першої інстанції. Як встановив тоді суд, незважаючи на те, що саме управитель, а не забудовник, повинен повернути кошти довірителю, умовами договору між позивачем та "Укрсоцбанком" не був передбачений обов'язок останнього відповідати перед клієнтом своїм майном та коштами за невиконання зобов'язань забудовника.
На думку юристів, суд, таким чином, визначив, що керуючий зобов'язаний нести матеріальну відповідальність перед інвестором ФФБ.
"Людина бере кредит у банку, вкладає ці кошти в фонд фінансування будівництва, управителем якого є банк, об'єкт вводиться в експлуатацію, а людина залишається з кредитом. І за всім цим стоїть банк! Досі суди часто відмовляли людям в їх претензіях та стягнення коштів, посилаючись на те, що їх повинен повертати фонду фінансування будівництва, управителем вдавалося ухилятися від відповідальності. Тепер Верховний суд визначив, що при інвестуванні у фонди "виду А", які є найпоширенішими (для їх створення не була потрібна ліцензія), відповідальність перед інвестором повинен нести керівник", - пояснює старший партнер адвокатської компанії "Кравець та партнери" Ростислав Кравець.
Це досить актуальна проблема, оскільки суди в таких конфліктах найчастіше відмовляли інвесторам повернення коштів, посилаючись на різні причини. Наприклад, визнавалося, що незавершення будівництва об'єкта не є підставою для припинення кредитних відносин між позичальником і банком; у разі відмови інвестора від участі у ФФБ відповідальність несе забудовник, незважаючи на відсутність прямих договірних відносин між ним та інвестором. Крім того, суди посилалися на те, що повернення коштів інвестору можливе лише через п'ять днів після реалізації об'єкта нерухомості, який так і не був побудований.
Банкіри не завжди несуть відповідальність перед інвесторами.
"Управитель фонду повинен нести відповідальність. Але часто буває, що банк не є управителем ФФБ, а в ньому можуть бути просто відкриті рахунки фонду. Тоді банк відповідальності не несе", - відзначає голова правління банку "Хрещатик" Дмитро Гриджук.
У цьому випадку юристи на боці інвестора.
"Будівництво житлового будинку навіть не почалося. Так що є підстави затверджувати, що керуючий взагалі не витрачав кошти, більш того, порушив взяті на себе як на керуючого зобов'язання - не розірвав договори і не повернув кошти довірителям у зв'язку з порушенням забудовником взятих на себе зобов'язань. Така аргументація правомірна і виправдана", - говорить партнер юрфірми ОМП Микола Орлов.