Сталий розвиток міст: як це працює і навіщо потрібно Києву

Сьогодні в світі тренд на розвиток багатофункціональних проектів на прибережних територіях.

В останні десятиліття в світі прийшло розуміння цінності створення комфортного середовища для людей і дбайливого ставлення до ресурсів. Світ переходить до філософії сталого розвитку, важливою частиною якої є розвиток прибережних і зелених зон. Черговим поштовхом змін сьогодні можна назвати наслідки COVID-19.

Як просуваються справи з стійким розвитком в Україні і що нам належить зробити, в авторській колонці для РБК-Україна, розповідає Назар Бенч, експерт в сфері девелопменту та будівництва, власник ІБК "Фенікс Груп".

Як міста адаптуються до нових умов

Орієнтуючись на створення стійких міст, країни поступово відходять від традиційних рішень в інфраструктурі, будівництві, організації транспортної системи. Замість них в міське середовище впроваджують "синьо-зелені" компоненти, які допомагають у вирішенні кліматичних та екологічних викликів. В основі розвитку стійкості — перехід на екологічну економіку замкнутого циклу.

Сьогодні в світі тренд на розвиток багатофункціональних проектів на прибережних територіях. Такі об'єкти, в синергії з зеленими зонами, роблять можливим активний економічний розвиток міста та підвищують рівень його комфортності.

Уже давно в майстер-плани європейських міст закладають трансформацію "сірих територій" з покинутими підприємствами в зони відпочинку. Наприклад, в Барселоні замислилися про те, щоб включити прибережні зони в міське середовище вже наприкінці 90-х. Сьогодні на 2 млн кв. м, які раніше займав вантажний порт, розташувалися житлові та офісні будівлі. За цей час кількість нових робочих місць зросла на 60%. Центральне місце розташування з розвиненою транспортною мережею скоротило потребу в довгих пересуваннях і корелює з принципами компактного міста і зменшенням кількості вихлопів.

Синьо-зелені зони Києва: досвід і перспективи

Сині зони. Традиційно уздовж прибережних територій міст концентрувалися заводи та інші індустріальні об'єкти. Сьогодні на берегах Дніпра все ще залишаються напівзанедбані підприємства, які доцільно винести за межі міста. В цілому ж велика площа прибережних зон закрита від городян.

Неодноразово в Києві презентували проекти по реновації та розвитку прибережних територій. Свого часу планували зводити Kyiv City — діловий центр на Рибальському острові. Однак на реалізацію багатьох з ініціатив вплинули економічні кризи. Сьогодні на берегах Дніпра сконцентрована в основному житлова забудова.

Зелені зони. В період активного розвитку "сірої" інфраструктури: будинків, промислових об'єктів, доріг — зелені зони в містах відходили на другий план. Київ традиційно вважається "зеленим" містом. Згідно порталу HUGSI (Husqvarna Urban Green Space Index), за ступенем озеленення на 2020 рік столиця посідала 100 місце з 155, що виражалося в показнику 44%. Іншими словами, майже половина території Києва — зелені зони.

На сьогоднішній день у нас немає стратегії розвитку зелених насаджень, на цьому грунті часто виникають конфлікти між забудовниками і громадськістю.Фото: від синергії об'єктів і інфраструктури на прибережних територіях - виграють і жителі, і інвестори (flickr.com)

Програма з розвитку зелених площ знаходиться в розробці з 2005 року. Нову програму, з даними по кожній зеленій зоні: площею, локацією і планом розвитку — обіцяють представити до кінця цього місяця. Проект Генплану, яким передбачається збільшення площі зелених зон — в розробці до кінця року.

Чому вигідно інвестувати в екопроекти

Згідно зі звітом Global Sustainable Investment Review, з 2018 по 2020 роки сумарний обсяг інвестицій в стійкі проекти в світі виріс на 15% і склав понад 35 трлн дол.

Хоча перевірені часом схеми інвестицій, інертність ринку та інші фактори залишаються, сума вкладень в екорозвиток з кожним роком зростає. В першу чергу, проекти з істотними інвестиціями зустрічаються в економічно розвинених країнах. Так, в Сеулі (Південна Корея) близько 380 млн доларів інвестували в "повернення" забетонованої річки, на місці якої кілька десятиліть була траса.

Вартість квадратного метра в об'єктах поблизу зелених і водних зон — традиційно вище. У Сеулі відзначили збільшення попиту (і відповідно цін) на житлові та торгові площі. Також водойму разом з зеленими насадженнями сприяв поліпшенню клімату в центральній частині міста.

Інший приклад - перший масштабний проект у Франції, мета якого — нульові викиди парникового газу. Реалізація Lyon Confluence за підтримки держави і приватних інвесторів почалася в 2000-х з поетапного відновлення депресивних портових територій.

На сьогодні берегові простору площею 600 тис. кв. м об'єднують громадські зони, житлові і комерційні будівлі. Також в об'єктах впроваджують джерела відновлюваної енергії та інші елементи сталості.

Сталий розвиток — це неминуче майбутнє, в тому числі і для українських міст. В першу чергу, варто почати зі стратегії розвитку населених пунктів, які включають великий відсоток територій з нерозкритим потенціалом. Як показує світова практика, від синергії об'єктів і інфраструктури на прибережних територіях — виграють і жителі, і інвестори. Однак для реалізації таких проектів потрібна політична воля, виражена в законодавчій базі, програмою національного масштабу і фінансової підтримки.

Раніше ми розповідали, як зміни в суспільстві впливають на вибір нерухомості.