Дорожче і важче: чого чекати від податкових новацій Кабміну

Обговорення податкової реформи в Україні велося з літа 2014 р., а у вересні частина з цих ідей трансформувалася в урядовий законопроект №5079.

Директор департаменту податкового планування юридичної фірми ICF
Ульянова Наталія

Обговорення податкової реформи в Україні велося з літа 2014 р., а у вересні частина з цих ідей трансформувалася в урядовий законопроект №5079. Але його, незважаючи на активний лобізм з боку прем'єр-міністра, парламентарії розглядати відмовилися, назвавши документ недопрацьованим і спрямованим на посилення податкового навантаження. В результаті, на тлі виборів і формування нового Кабінету міністрів, реформа відійшла на другий план. Однак уряд не відмовився від ідеї увійти до 2015 р. з новою податковою системою, чергову концепцію реформування якої підготував Мінфін, і збудувати на ній бюджет.

Після довгих дебатів у залі парламенту, в ніч з 28 на 29 грудня депутати все-таки проголосували за пакет змін до Податкового кодексу. І хоча до прийнятого законопроекту під № 1578 увійшли далеко не всі норми, які обговорювалися за останній місяць, і бізнес, і українських громадян вже з 2015 р. чекають досить серйозні зміни.

Скоротити або додати?

Депутати все-таки погодилися з тим, що кількість податків буде зменшена з 22 до 9. Але питання в тому, чи буде це скорочення реальним або виявиться здебільшого злиттям податків. Наприклад, проект, за який голосував парламент, передбачав, що рентна плата буде включати в себе 5 зборів. Цільову надбавку до діючого тарифу на електричну та теплову енергію просто замінять акцизом на електроенергію. А збір за реєстрацію транспортного засобу повинен був перетворитися на акцизний податок. Більше того, з'явиться ще й акциз з реалізації через роздрібну торгівлю алкогольних напоїв, тютюнових виробів за ставкою до 5%.

Ліквідуються збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності, за місця для паркування та туристичний збір, акцизи на операції з цінними паперами та деривативами, які на наповнення бюджету особливо не впливали.

Крім того, прем'єр пообіцяв, що на перевірки малого та середнього бізнесу буде введений дворічний мораторій. У той же час, для великого бізнесу, на жаль, нічого не змінюється: Кабмін попередив про збереження високих ставок податків, які діють і сьогодні".

Продовжуються все високі ставки, які діють на сьогодні з оподаткування ренти на нафту, газ і інших корисних копалин.

У той же час, підприємців готують до вимушеного використання касових апаратів (реєстраторів розрахункових операцій). Так, вже з липня 2015 р. РРО будуть використовувати підприємці третьої групи, які ведуть торговельну діяльність на ринках та з пересувних точок. Друга група СПД перейде на застосування касових апаратів з 1 січня 2016 р. Проте чи вдасться фіскальним органам забезпечити належний контроль використання РРО та реалізувати технічну сторону цього нововведення - велике питання. Принаймні, проблеми, з якими зіткнувся український бізнес в 2014 р. після переходу на онлайн-формування касових чеків, це ще раз підтвердили.

Нарешті парламент вирішив подальшу долю ПДВ. Нехай і частково. Так, систему електронного адміністрування і так званих "спецрахунків" будуть впроваджувати не з 1 січня, а з 1 лютого. І то, поки що в тестовому режимі, аж до 1 липня 2015 р. Крок розумний, але головне, щоб за відведених 5 місяців уряд і Державна фіскальна служба вирішили проблеми, що перешкоджають реформування ПДВ. Як з автоматичним відшкодуванням, так і поверненням накопичених до 2015 р. сум податкового кредиту з урахуванням податкових накладних.

Також депутати вирішили ліквідувати повернення ПДВ для агровиробників і зернотрейдерів, що вже викликало невдоволення представників агробізнесу. І хоча в якості компенсації парламент вирішив залишити для сільгоспвиробників спеціальний режим оподаткування, від цього втіхи мало. Розмір фіксованого податку з 2015 року збільшиться в 16 разів (у зв'язку з застосуванням нових коефіцієнтів індексації). Виросте в 10 разів і земельний податок. Тому, тиск на АПК, так чи інакше, збільшиться, що навряд чи доцільно, враховуючи і без того жалюгідний стан українського бізнесу.

Планується посилити контроль трансфертного ціноутворення. Відтепер передбачено проведення пов'язаних угод на таких умовах, як і угод між незалежними партнерами. Крім цього до контрольованих будуть ставитися операції, обсяг яких становить понад 1 млн грн або 3% обороту. Але в даному випадку застосування нових норм виглядає як чергова "страшилка", оскільки базовий закон "Про трансфертне ціноутворення", прийнятий Верховною Радою влітку 2013 р., не заробив досі.

Відкривайте карти, панове!

Втім, фізичних осіб депутати теж не обділили своєю увагою. По-перше, для пасивних доходів ввели нову ставку. Відсотки, роялті, інвестиційні доходи (у тому числі інвестиційних фондів) будуть обкладатися за 20%. Для дивідендів ставка складе від 5% до 20%. Але в нинішніх економічних умовах підвищення відрахувань призведе лише до ще більшого відтоку коштів з економіки.

По-друге, збільшено навантаження на власників нерухомості. Правда, спочатку планувалося, що пільга зі сплати податку на нерухоме майно буде повністю ліквідована (вона становила неоподатковувані 120 кв. м для квартир і 150 кв. м. - для приватних будинків). Але в підсумку, депутати скоротили цю площу до 60 і 120 кв. м. відповідно. Однак під податок потрапила комерційна нерухомість (в тому числі - нежитлова). Крім торгових точок та Мафів, які є власністю підприємців.

По-третє, з'явиться новий податок для власників авто високого класу, об'єм двигунів яких становить понад 3 літрів, а вік - до 5 років. Сума податку складе 25 тис грн. Однак такий критерій виглядає некоректним, оскільки потужність двигуна і вартість сучасних авто далеко не завжди корелюють один з одним. Тому не виключено, що під дію цього податку потраплять власники автомобілів середнього цінового сегмента, у той час як власники дорогих транспортних засобів підуть від його сплати.

Крім цього, всі товари, що ввозяться на територію України громадянами, будуть оподатковуватися збором у розмірі 10%. Ця ж 10%-я мито буде поширюватися на весь імпорт продуктів харчування, алкоголю і тютюну (і це на додачу до акцизного збору з пива, алкоголю, тютюнових виробів). Крім того, 5% мито стягуватиметься для всіх інших імпортних товарів, крім енергоносіїв, лікарських препаратів і деяких видів медобладнання. Так що подальшого зростання цін на продукти і багато інші споживчі групи товарів (авто, побутову техніку, взуття та одяг) не уникнути.

Зате найбільш резонансна новація - так звана "податкова амністія", - все ж не була підтримана. Вона передбачала, що фізособи-платники податків повинні розкрити фіскальним органам інформацію про грошових засобах, цінні папери, банківські метали та інші активи (рухоме і нерухоме майно, паях у капіталі юридичних осіб тощо). Згодом всі витрати, які перевищували суму задекларованих активів, обкладалися б податком у розмірі 30% (з різниці).
Шоу триває

Сподіватися на те, що затверджені Верховною Радою елементи податкової реформи отримають вето Президента, не доводиться. Хоча б тому, що багато з прийнятих норм лягли в основу державного бюджету на 2015 р., який був підтриманий депутатами слідом за змінами до Податкового кодексу. Правда, парламентарії пообіцяли повернутися до дискусійних питань (щодо ПДВ, оподаткування доходів фізосіб і т. д.) на початку 2015 р. Але немає жодних гарантій, що чергова порція новацій буде більш лояльною до бізнесу і громадянам. Особливо враховуючи настрій Кабміну "протиснути" зміни до Податкового кодексу в обхід позиції ГФС і навіть профільного комітету. Так що, залишається лише гадати, за яку порцію урядових новацій народні обранці знову піднімуть руки.