Великий рахунок: МЕРТ визначив ціну 50 найбільших держоб'єктів
Експерти підозрюють, що Айварас Абромавічус визначає для МВФ вартість держактивів, які можна віддати кредиторам у разі дефолту
В рамках підготовки до приватизації, Кабмін підрахував вартість 50 найбільших держактивів. З них тільки 10 заявлені до продажу. У багатьох підприємств сума боргових зобов'язань перевищує балансову вартість, яка суттєво нижча від ринкової. Аналітики побоюються, що таким чином МВФ готує Україну до дефолту.
Відкрили рахунок
В розпорядження РБК-Україна потрапив проект постанови Кабміну, яким Мінекономіки затвердило перелік 50 найбільших держпідприємств на підставі їх балансової вартості за станом на грудень 2014 року.
За словами джерела РБК-Україна в уряді, даний проект постанови був прийнятий вчора на засіданні Кабміну.
Згідно до пояснювальної записки до документа, проект розроблений для виконання Україною своїх зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом (МВФ).
Переважно, список активів складається з підприємств, що не підлягають приватизації. В основному, це енергетичні, хімічні та інфраструктурні об'єкти. Десять підприємств в переліку затверджені до продажу урядовою постановою №271 від 12 травня. Серед них - "Одеський припортовий завод", "Сумихімпром" і морські торговельні порти.
У МЕРТ від офіційних коментарів відмовилися. Але пояснили, що сформований список найдорожчих підприємств України - формальність.
"Цей список досить умовно показує вартість держактивів і підготовлений на виконання домовленостей з МВФ, - пояснило джерело РБК-Україна в міністерстві. - Якби оцінка проводилася на підставі ринкової, а не балансової вартості, то він би трохи змінився. Зрозуміло, балансова вартість - умовний показник, але він дає Фонду (держмайна) розуміння, скільки можуть коштувати українські активи, який основний масив держпідприємств. Це дасть можливість успішно співпрацювати з МВФ над планами щодо реструктуризації їх боргів, прорахувати фінансові ризики при кредитуванні української економіки. Цей документ нікуди не піде, і навряд чи буде на щось впливати".
Високопоставлене джерело РБК-Україна в Кабміні уточнило, що проект розпорядження ще не винесений на розгляд уряду, оскільки не пройшов узгодження з низкою міністерств.
Втім, експерти сумніваються в формальності документа.
"Те, що МВФ хоче знати навіть умовну вартість українських активів - тривожний дзвіночок. Зрозуміло, що вона, як правило, нижче ринкової, але часто суми заборгованості підприємства можуть перевищувати його вартість за балансом. Якщо такий документ цікавий МВФ, не виключено, що володіючи такою інформацією, Фонд хоче розуміти, якими активами Україна може розрахуватися за борги у випадку дефолту", -пояснив РБК-Україна екс-голова Фонду держмайна Олександр Бондар.
В якості прикладу він навів Грецію, де в період кризи на вимогу МВФ проводилася аналогічна оцінка держактивів країни. "Тоді оцінювали навіть вартість островів", - нагадав Бондар.
Скільки коштує
Згідно з урядовою оцінкою, найбільшими державними підприємствами є НАК "Енергоатом" (199,5 млрд грн) і НАК "Нафтогаз України" (176,7 млрд грн).
П'ятірку найбільш дорогих українських підприємств замикають ДП "Південно-західна залізниця" (27 млрд грн), "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (24,3 млрд грн) та ПАТ "Укргідроенерго" (21,3 млрд грн). На останньому місці в списку - ДП "Укрспирт", активи якого оцінені в 1,2 млрд грн.
У документі також зазначено довгострокові і поточні боргові зобов'язання всіх підприємств, фінансовий стан за минулий рік. У переліку немає жодного підприємства, яке не має короткострокових боргових зобов'язань, "довгих" або поточних боргів.
У більшості випадків борги перевищують 50% балансової вартості та складають мільярди гривень. Всього кілька компаній не мають довгострокових зобов'язань, а тільки поточний борг. Серед них:
- НСК "Олімпійський" (6,7 млрд грн) при сумі поточного боргу близько 155 млн грн;
- ПАТ "Аграрний фонд" (6,1 млрд грн) із заборгованістю близько 400 млн грн.
Найбільші збитки минулого року продемонстрували:
- НАК "Нафтогаз України" - 80,1 млрд грн;
- НАК "Енергоатом" - 6,5 млрд грн;
- ДП "Укркосмос" - 2,3 млрд грн;
- ДП "Південний машинобудівний завод ім. Макарова" - 1,2 млрд грн.
Всього збитковими, згідно інформації МЕРТ, є 21 підприємство.
Невтішний і фінансовий стан і активів, що готуються до приватизації. Навіть з урахуванням умовної і, фактично, мінімальної балансової вартості, потенційним покупцям ПАТ "Одеський припортовий завод" обійдеться в 8,8 млрд грн. При цьому, сумарна заборгованість підприємства перевищує цей показник на 4,2 млрд грн, а збитки в минулому році склали 270,5 млн грн.
Борги перевищують балансову вартість і ПАТ "Сумихімпром", що підлягає приватизації. Підприємство, оцінене в 1,4 млрд грн, має боргові зобов'язання на суму 2,2 млрд грн і збиток майже 100 млн грн.
Аналогічна ситуація з ДП "Селідуголь" та ПАТ "Лисичанськвугілля", які, згідно з урядовою постановою, входять в перелік з 30 шахт, що підлягають продажу. Обидві шахти - з від'ємним фінансовим результатом, оцінені приблизно в 1,5 млрд грн, а сума боргу варіюється в діапазоні 1,1-2 млрд грн.
Трохи краще йдуть справи з енергетичними та інфраструктурними активами. Зокрема, в урядовій постанові зазначається, що держава має намір продати свою частку у всіх 15 обленерго (володіє від 25% до 70% акцій) і передати в приватні руки шість державних теплоцентралей.
У МЕРТ оцінили вартість двох найбільших підприємств - ВАТ "Запоріжжяобленерго" і АК "Харківобленерго" - в 1,8 і 2,7 млрд грн відповідно. При цьому, борги компаній не перевищують 500-700 млн грн.
Також з 13 морпортів, що підлягають продажу, у Кабміні назвали найбільшими Маріупольський, Одеський, Іллічівський і Південний. Їх балансова вартість складає 1,8-2,2 млрд грн, а боргові зобов'язання не перевищують 200 млн грн.
При цьому і порти, і обленерго завершили 2014 рік з прибутком.
Продати не можна залишити
У 2015 році уряд заявив про серйозні наміри позбутися як від неліквідних активів, так і завершити приватизацію рентабельних підприємств, на фінансування яких у держави не вистачає коштів готуються до продажу 300 об'єктів - найамбітніший за останні кілька років. У 2014 році мали намір продати 140 держпідприємств, плануючи залучити до бюджету 19,4 млрд грн, в 2013 - близько 160 об'єктів з планом у 17 млрд грн.
У поточному році уряд очікує надходжень від продажу держмайна на суму 17,2 млрд грн. Займатися реалізацією держактивів належить новопризначеному голові ФДМУ Ігорю Білоусу (раніше очолював ДФС), який поки не коментує ситуацію. Він лише повідомив, що ФДМУ займається розробкою стратегії приватизації, яка буде представлена найближчим часом.
У МЕРТ сумніваються в тому, що операції з продажу держактивів відбудуться в цьому році. "Перелік об'єктів до приватизації не змінювався протягом декількох років. Це ж не новина, що держава має намір передати в приватні руки спиртзаводи або, наприклад, держчастки обленерго. До цього потрібно зважено підійти. Думаю, в цьому році буде проведений серйозний аудит підприємств, визначена стратегія приватизації, а на конкурс можна буде виходити до кінця року", - повідомив РБК-Україна співрозмовник в МЕРТ.
У міністерстві відзначили, що в переліку - безліч підприємств, які цікаві покупцеві не з точки зору виробництва, а як цілісні майнові комплекси. "Є багато активів, на обслуговування яких немає коштів у держскарбниці. Переважно, вони законсервовані або не затребувані ще з радянських часів. Очевидно, що це недорогі активи, які можуть бути цікаві потенційним покупцям земельною ділянкою або майновим комплексом", - сказало джерело в міністерстві.
Продавати держмайно в уряді мають намір у рамках відкритого конкурсу.
"Немає кращої методики оцінки та продажу, ніж відкриті торги! Найкращим прикладом цього є продаж "Криворіжсталі", яка була виставлена на аукціон зі стартовою вартістю 4 млрд грн, а продали за 24 млрд грн", - погодився з позицією Кабміну Олександр Бондар.
"Приватизація тільки "Центренерго" могла б принести країні як мінімум 1 млрд грн (держава володіє часткою у 78,3%). Причому, українські активи цікаві не лише нашим бізнесменам, але і іноземним компаніям. Я знаю, наприклад, що купівлею енергетичних активів цікавиться один французький міжнародний консорціум", - впевнений народний депутат, член спеціальної парламентської комісії з приватизації Павло Різаненко.
Він зазначив, що дрібний і середній бізнес теж буде зацікавлений у приватизації невеликих держпідприємств. "Такі підприємства будуть продаватися, швидше, як земельні ділянки та об'єкти нерухомості. Цей процес піде швидше, оскільки не потребує проведення серйозного міжнародного аудиту", - пояснив парламентарій.
Не час
Щоб не розпродати підприємства за безцінь, потрібно провести серйозну передпродажну підготовку, упевнений виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
"Якщо говорити про швидку процедуру, під час передпродажної підготовки вирішується питання "розчищення активів" - аудит і реструктуризація боргів підприємства, оптимізація організації виробничих процесів, адаптація підприємства до роботи в ринкових умовах. У світовій практиці таку підготовку можуть доручити великим компаніям, які теж можуть бути зацікавлені в покупці. Їм об'єкти передаються в управління чи концесію, у разі продажу вони отримають комісійний внесок. Якщо держава продає важливі стратегічні активи, то гарантією того, що вони не будуть перепрофільовані після продажу, може стати інвестиційний договір", - пояснив експерт.
Він вважає, що держактиви повинні пройти процедуру due diligence, для проведення якої державі необхідно залучити аудиторів "великої четвірки".
"Якщо зробити все правильно, то на проведення приватизації може вистачити", - упевнений Устенко.
Втім, у питаннях оцінки експерти розійшлися.
"В країні достатньо компетентних українських оцінювачів, які краще орієнтуються в економічних реаліях, ніж аудитори з "великої четвірки", - вважає Бондар. - І обійтися їх якісна робота державі може в десятки тисяч гривень, тоді як міжнародні оцінювачі - у кілька мільйонів доларів".
Екс-голова ФДМУ також вважає, що зараз не час розпродавати держмайно. "Зараз продати держактиви - це все одно, що роздати за безцінь. Не та економічна ситуація, при якій бізнес готовий вкладати. Президент не продає активи "Рошен" саме з цієї причини, але чомусь розпродати державне майно чиновники не бояться", - здивований Бондар.
"Продаж за безцінь може відбутися в будь-який час, не обов'язково зараз, - сказала партнер юридичної фірми FЕLIX Оксана Кобзар. - На держоб'єкти не можуть бути "низькі ціни", так як немає ринку таких об'єктів. Звичайно, за статичної звітності неможливо визначити, який конкретне підприємство могло б принести прибуток державі при ефективному менеджменті. Для цього потрібен дуже серйозний аналіз, аудит. Передчасно приймати рішення про приватизацію, не виконавши такого аудиту. Уряду дуже вигідно використовувати парадигму "держава - неефективний власник". А чому б державі не стати ефективним власником? Хіба власники бізнесу продають бізнес при перших збитках?".
"Продаж держактивів завжди цікавий. В реальності інтерес може бути широким - від дрібних підприємств, наприклад, санаторіїв, бюро, - до шахт та аграрних комплексів", - резюмував Олег Устенко.
